Summio

PDF

Зміна клімату 2023: Зведений звіт для політиків

Це стислий виклад найновіших кліматичних даних, який пояснює, де ми перебуваємо, куди прямуємо і що нам потрібно зробити, бажано, ще вчора.

31 хв читання

Доступно мовами

Фрагмент самарі

Зміна клімату 2023: Підсумок, який нам усім потрібно почути

Привіт! Хочеш розібратися в останньому звіті про зміну клімату? Чудово, бо це надзвичайно важливо, і, чесно кажучи, трохи приголомшливо. Це не просто суха наукова стаття; це Зведений звіт IPCC, який зібрав усі критичні висновки з їхньої масштабної Шостої оцінки. Уяви це як резюме стану здоров'я всієї планети. Звіт розбитий на три основні частини, що полегшує його сприйняття, хоча сама тема доволі важка. Ми маємо: Частина А: Поточний стан і тенденції – Що відбувається прямо зараз? Частина B: Майбутня зміна клімату, ризики та довгострокові відповіді – Куди ми прямуємо, якщо так піде далі, і які є загальні рішення? Частина C: Заходи в найближчій перспективі – Що нам абсолютно потрібно зробити, бажано вчора? Головне – зрозуміти, що клімат, екосистеми, біорізноманіття та ми, люди, – все це тісно пов'язано. Звіт наголошує на цінності різних видів знань та на тому, як боротьба зі зміною клімату пов'язана з нашим добробутом і досягненням цілей сталого розвитку. Вони використовують спеціальну мову, щоб описати свою впевненість у певних твердженнях – від «майже напевно» до «дуже малоймовірно». І вони визначили «найближчу перспективу» як до 2040 року, а «довгострокову» – після цього. Досить просто, правда?

А. Де ми стоїмо: Поточний стан і тенденції 🌡️

Гаразд, давайте будемо чесними щодо поточної ситуації. Звіт не прикрашає реальність: діяльність людини однозначно спричинила глобальне потепління. Ми досягли приблизно 1.1°C потепління порівняно з доіндустріальними часами (1850-1900), і це лише за період з 2011 по 2020 рік. І знаєте що? Наші викиди парникових газів (ПГ)? Вони продовжують зростати. Це пов'язано з тим, як ми використовуємо енергію, керуємо землею, які у нас способи життя та загальні моделі споживання – по суті, ми не живемо сталим чином.

Тенденція потепління: Це реально і це прискорюється

Ці 1.1°C можуть не здаватися великою цифрою, але це має велике значення. І це потепління розподілене нерівномірно; суходіл нагрівся більше, ніж у середньому по світу. З 1970 року планета нагрівається швидше, ніж у будь-який інший 50-річний період за останні 2000 років. Вони кажуть, що це «висока впевненість». Загальне потепління від діяльності людини між 1850–1900 та 2010–2019 роками оцінюється від 0.8°C до 1.3°C. Парникові гази є головною причиною, додаючи приблизно 1.0°C до 2.0°C потепління, тоді як аерозолі (дрібні частинки в атмосфері) мали охолоджуючий ефект, десь від 0.0°C до 0.8°C. Але чистий ефект – це потепління.

ПГ: Цифри вражають

З 1750 року збільшення концентрації ПГ на 100% – це наша вина. Ми говоримо про сукупні викиди CO2 з 1850 по 2019 рік у величезні 2400 ± 240 мільярдів тонн CO2. Більше половини цього сталося між 1850 і 1989 роками! А концентрація CO2 в атмосфері? Зараз вона становить близько 410 частин на мільйон (ppm), що є найвищим показником щонайменше за 2 мільйони років. Рівні метану та оксиду азоту також досягли піків, яких не спостерігалося щонайменше 800 000 років. Лише у 2019 році глобальні чисті викиди ПГ сягнули 59 ± 6.6 ГтCO2-екв. Це на 12% більше, ніж у 2010 році, і на величезні 54% більше, ніж у 1990 році. Основні джерела? Спалювання викопного палива та промислові процеси (CO2-FFI), за якими йде метан. Десятиліття з 2010 по 2019 рік побачило вищі середньорічні викиди ПГ, ніж будь-яке попереднє десятиліття. Звідки беруться ці викиди? У 2019 році величезна частка (79%) припала на енергетику, промисловість, транспорт та будівлі. Сільське, лісове господарство та інше землекористування (AFOLU) становили інші 22%. Варто також зазначити, що викиди розподілені нерівномірно. У 2019 році близько 35% населення світу проживало в країнах з викидами на душу населення понад 9 тонн CO2-екв, тоді як 41% жили в країнах, що викидають менше 3 тонн. Навіть у межах країн моделі споживання мають значення: найбагатші 10% домогосподарств відповідають за 34-45% глобальних викидів ПГ від домогосподарств, тоді як нижні 50% роблять внесок лише у 13-15%.

Спостережувані зміни та наслідки: Це не лише про температуру

Справа не лише в зростанні температури; зміна клімату спричиняє масштабні та швидкі зміни в атмосфері, океанах, льодовому покриві (кріосфері) та живих організмах (біосфері). І це впливає на екстремальні погодні явища та кліматичні події по всьому світу, призводячи до реальної шкоди та збитків. На жаль, громади, які найменше сприяли цій проблемі, часто страждають найбільше. Середній глобальний рівень моря зріс приблизно на 0.20 метра (близько 8 дюймів) між 1901 і 2018 роками, і швидкість зростання значно прискорилася з 1971 року. Люди є головним рушієм цього зростання рівня моря. Ми бачимо сильніші докази зв'язку людського впливу з екстремальними подіями, такими як спека, сильні опади, посухи та навіть тропічні циклони. За оцінками, близько 3.3–3.6 мільярда людей живуть у районах, які надзвичайно вразливі до зміни клімату. Екстремальні погодні явища вже спричиняють продовольчу та водну нестабільність для мільйонів. Між 2010 і 2020 роками людська смертність від повеней, посух та штормів була в 15 разів вищою у високо вразливих регіонах порівняно з регіонами з дуже низькою вразливістю. Це вражаюча різниця. Зміна клімату також завдала суттєвої, а в деяких випадках і незворотної шкоди екосистемам – на суші, у прісній воді, в крижаних регіонах, а також у прибережних та океанічних зонах. Ми бачили зникнення сотень видів через екстремальну спеку, а такі зміни, як танення льодовиків і танення вічної мерзлоти, важко, якщо не неможливо, повернути назад.

Вплив на наше життя: Їжа, вода, здоров'я та житло

Наша здатність забезпечувати себе їжею та отримувати доступ до чистої води обмежується, безпосередньо впливаючи на Цілі сталого розвитку. Зростання сільськогосподарської продуктивності сповільнилося, особливо в регіонах з середніми та низькими широтами. Потепління океану та його підкислення шкодять рибальству та аквакультурі. Не дивно, що близько половини населення світу вже стикається з серйозною нестачею води принаймні частину року. Екстремальна спека призводить до смертей та хвороб. Ми також спостерігаємо зростання захворювань, пов'язаних зі зміною клімату, таких як харчові, водні та трансмісивні хвороби. І це не лише фізичне здоров'я; страждає й психічне здоров'я через зростання температури, екстремальні явища та втрату засобів до існування та культурних зв'язків. Кліматичні та погодні екстремуми все частіше змушують людей переїжджати, особливо в Африці, Азії, Північній Америці, а також Південній та Центральній Америці. Малі острівні держави особливо вразливі до вимушеного переселення. Загалом, наслідки, збитки та втрати є масштабними, нерівномірно розподіленими та сильно впливають на природу та людей. Ми бачимо економічні збитки в таких секторах, як сільське господарство, лісове господарство, рибальство, енергетика та туризм. Будинки, інфраструктура та майно руйнуються, впливаючи на індивідуальні засоби до існування. Страждають здоров'я людини, продовольча безпека, гендерна рівність та соціальна справедливість. Навіть у містах, де посилюється екстремальна спека, інфраструктура та системи компрометуються, причому найуразливіші міські жителі несуть основний тягар. Фігура SPM.1 наочно демонструє це, показуючи масштабні наслідки, як різні кліматичні умови спричиняють ці зміни, та часову шкалу, що ілюструє, наскільки спекотнішим стає світ і як це переживають різні покоління.